"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Умована Я
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-04 14:59:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
"Хочу додому".
Два слова, які несуть за собою так багато потреб.
Коли доля закинула в дитячий табір, а там багато невідомих людей, які
хочуть навчити тебе пісень, їсти ненависну перлову кашу з дивними
котлетами, декларувати вірші перед всіма, коли ти соромишся власної
тіні. Хочу додому.
Дискотека в школі, 6-й клас, білий танець, улюблена пісня, найгарніший
хлопець класу, запрошуєш-відмовляє. Хочу додому.
Університет, веселе святкування дня студента, пожежника, медика,
Петра, Івана чи будь-чого... Рівень алкоголю незвично високий для
неадаптованого 17-річного організму, хочеш спати, відчуваєш, що
організм тебе не слухається, а в твоїй гуртожитській кімнаті розпал
свята, ти хочеш заснути та вкритись теплою ковдрою, на твоєму ліжку
цілується парочка однокурсників, а в кімнаті просто дискотека для цілого
поверху... Хочу додому.
Ти на морі, компанія збирається на пляж вночі, вірус ГРИПу робить свою
паскудну справу : ламає кістки, тисне очі, трусить тіло підіймаючи його
температуру вище вуличної. Немає ні нурофену, ні чаю з малини, ні мами,
яка його принесе. Хочу додому!
Перше кохання, гуртожиток, трагічне "нам треба побути окремо", в
кімнаті, де ще 3 нерозуміючих тебе постаті, не можна ні дихнути ні
плакнути... Хочу додому, в свою порожню кімнату, де мій особистий
простір на 8 квадратних метрів. Хочу додому.
А зараз.. Що таке "додому"? Це куди? Там де повна хата людей, з якими
ти виросла, кого вибрала, кого народила, де вільний простір лише у
вбиральні? Чи "додому" інша будівля, через 200 км від першої, де люди,
які сприймають тебе, як рідну, годують, люблять? Тут і вбиральна надто
часто зайнята.
Хочу додому! Хочу туди, де можна валятися в ліжку до 12, де можна їсти
запарену мівіну з майонезом, не прибирати, не поспішати зранку
звільнити душ, не придумувати відмазки чому вечеряти буду в іншому
місці, чому від мене пахне алкоголем, цигарками, іншими людьми,
смутком, нудьгою чи роздратуванням.
Хочу додому, хочу дому, хочу свого маленького дому...
История cоздания стихотворения:
Особенно восхитила рифма
"уходила\уходила&quo
t;, да и остальные тоже
стараются приблизиться к
этому идеалу. Хотя многие полагают, что тема войны и страданий может оправдать публикацию таких стихов на литературном сайте. Конечно, всем нам очень хочется, чтобы кошмар войны поскорее закончился победой Украины, разгромом агрессора. Но, чтобы публиковать стихи о страданиях, мало их пережить, нужно овладевать ремеслом. Удачи Вам, Елена! |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-04-20 04:00:27 |
Помнишь : с тобой мы по
небу летели? Горы - внизу, а до Солнца – рукой. Там, вдалеке, бушевали метели, Здесь - были радость и свет, и покой. Жаль, сон полночный, увы так непрочен, Тает, как ранние звезды в пруду, Как рыхлый снег у дорожных обочин, Но я его продолжения жду... |
Рецензия от: Влад Каганов 2024-04-20 01:22:54 |
И - в то-же время нужно оставаться самим собой |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-20 00:32:18 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |