Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Чеширский Кот
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2023-03-01 14:32:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сіра кішка сиділа на підвіконні і дивилася в небо.
Невеличка вулиця давно спорожніла. Вулиця, яку сіренька
пам'ятала, ще довгою-довгою, залитою теплим світлом,
що сліпило маленькі очки кошеняти. Вона поряд з мамою,
переступає невпевненими лапками по зеленій траві. Чиїсь
великі долоні піднімають її вверх, далеко від землі,
пестять, лагідно чухають за вухом, а мама ходить унизу й
стурбовано нявкає.
А з висоти дивиться небо.
Ось, прохолодним осіннім ранком, вона проводжає до
воріт свою хазяйку. А потім дивиться, як та, підстрибуючи,
повертає за ріг будинку, а на спині мотляється невеличкий
рожевий наплічник з веселою котячою мордочкою.
Ось, вже дорослою кішкою, вона проганяє якогось
бровка, що, випадково, забіг на її вулицю і хотів скривдити
її кошенят. А потім заспокоює малюків, вилизуючи
шорстким язиком маленькі мордочки.
А ось вона скрутилася клубочком на колінах у хазяйки і
задоволено муркотить. За вікном холодно й вітер. Вона
трохи відкрила очі й перевіряє, чи сидять ще на канапі
батьки її хазяйки. Тепло, затишно, добре.
І небо скоро буде блакитним і лагідним.
А вчора її покинули. Немає поряд маленької дівчинки,
немає її батьків. І, навіть, знайомого запаху ніде немає.
Лише звук сирени наповнював вулицю.
Легкий, але холодний вітерець дмухав їй у спину, вільно
пролітав крізь віконну раму й ворущив обпалені
фотознімки на яких всі ще були разом. Підвіконня з
рамою, це, ледве не єдине, що вціліло після минулого
ракетного прильоту.
Кішка дивилася в небо і хотіла побачити там свою
хазяйку. А небо дивилося на сіру кішку і на довгий
ракетний слід, що тягнувся до останнього вцілілого
підвіконня на невеличкій вулиці.
История cоздания стихотворения:
Другий епізод.
Буду радий відгукам й аргументованій критиці, бо проза,
це новий жанр для мене.
Слів не потрібно, ви все виразили у віршу. Ще один листочок у нашій Історії... |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-29 20:50:05 |
Мне нравится, когда в иронии, юморе проскальзывает нота грусти и глубокого смысла. Отличное стихотворение, +1! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-29 20:46:29 |
якраз учора дивився відео подорожі Чорнухінським районом Полтавщини, ці покинуті хати, зарослі кропивою та деревами. подібні почуття від вашого вірша. дякую, дуже тонко і сумно. |
Рецензия от: Захар Зінзівер 2024-04-29 20:18:16 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |