UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Владимир Глоба
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-10-18 16:27:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Луна и Солнце
Бледнолицая Луна пятаком на небе
Распласталась среди звёзд, размечталась - мне бы
Ярким Солнцем воссиять над дневной землёю,
Надоело ночью жить, я вот-вот завою !
В темноте вишу ночной, словно горе-шляпа,
И от Млечного Пути я устала храпа.
Уж рябит в глазах от звёзд, головокруженье,
Тучи прям перед лицом, словно наважденье...
То ли дело Солнцем быть и сиять лучисто,
В небе радостно парить, голубом и чистом,
Освещая города, согревая землю,
Не помочь моей печали, и никто не внемлет...
.........
...По ту сторону Земли Солнце золотое
Ярче пламени горит, нет душе покоя -
Ох устало от жары, я вот-вот завою,
Мне остыть бы хоть на ночь и побыть Луною...
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 174
Рецензии
Быть добру! Дефонтер
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |