Автор: Владимир Глоба
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-02-13 16:18:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
А сніг все падав,
падав,
падав ...
Рожевим сяйвом місяць блід.
А я щасливий посміхався,
згадував,
Як зупинився раптом світ,
Як сонце здивувалось,
щойно
Побачив я ТЕБЕ
й завмер ...
Не знаю чом,
було так боляче,
Що я раніш не знав
ТЕБЕ ...
І від зупинки по інерції
Злетіли з криш старі сніги,
І у ранковій міста течії
Зіграли марш автів гудки ...
І я стояв,
і очі витрищів,
У світлі бачив лиш ТЕБЕ ...
То сонячний промінчик
з хитрощів
Софіт спрямовував з небес ...
А сніг все падав ...
завірюхою
І загубився місяць в ній ...
А я, закоханий по вуха,
Назустріч долі йшов
своїй ...
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |