Автор: Неонила
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2017-05-24 13:54:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

і ХТО НАС ЖІНОК СУДИТЬ

І хто нас жінок судить?
З ранку мій чоловік зі мною посварився,
Кричав, ричав, хоч вчора він- не я- взяв і напився.
Розказував аж пів години яка я дура,
І не має днини, щоб не думав він,
     Яка в мене фігура
    І як він живе зі мною,і про все жаліє,
    Та про яку він жінку мріє,
    Щоб була вона метр вісімдесят і кілогрвмів шістьдесят.
Мені його так жалко стало,
Ой як же бідного його це все дістало.
Забула всі образи, що він п,є не просихає,
Що метер з кепкою він росту має,
    І секс його давно не зачипає
    Що він по фені тільки розмовляє
    Забула все погане, жалко чоловіка,
    Свій же  рідненький хоч і на голову каліка.
Чогось згадала, як колись любив,
і на руках мене носив.
Тепер він коханку – горілку має
Тож п,є її з ранку до вечора не просихає.
    І так бідненький він страждає,
    Добрий сусід його щоденно з ранку опохмеляє.
    Правда закусувати іде до дури,
    Коли жре борщ и котлети, йому чомусь не до фігури.
Коли  знаема моя розповідь така,
Може провчити пияка- дурака.
Питання ....Я К?

История cоздания стихотворения: