Автор: Олександр Гунько
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2017-04-14 07:42:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Срібним мереживом східної мантри
Викреслив неба я темну вуаль.
Може, пора мені в зоряні мандри,
Бо зачекалась мене моя даль.
На піднебесних вершинах Тибету
Лама постане в яві мовчазний.
Благословить, та не видасть секрету,
Де починається шлях неземний.
І, із сакральними злившись словами,
Я у нірвану пірну навмання.
... Боже, навіщо даєш ти омани
І за півцарства торгуєш коня?
Срібним мереживом східної мантри
Викреслив неба я темну вуаль.
Тихо вмирають у серці троянди,
А у мені прокидається даль.
История cоздания стихотворения:
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Хороший стих. Только не на горному, а на горном пути. |
Рецензия от: Наталья Незнакомкина 2024-03-29 10:01:58 |
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |