Автор: Олександр Гунько
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2017-04-21 09:26:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Цариця Тамар

Протовияв твого предковіччя
проникає із роду Ахунів,
проявляється ямочками
на онукових щічках,
відцвітає
андижанським урюком
уздовж ариків твоїх сліз.

“Сог ми сиз?”* - промовляють
зірки над Тянь-Шанем.
Повертайся до себе,
коли відгориш
у херсонських крайвежах.

Ти азійська вигнанка
в європейській пустелі розлуки.

Проникаєш
в епохи і миті,
розчиняєшся в снах
над нічними сполуками.
Відчуваєш
кожну зморшку Землі,
кожну усмішку неба,
кожну змову мовчання
навколо душі.

І не знаєш,
чому в цьому
звичному світі
так незатишно
від незвичайних задух.

Ти — цариця Тамар
в небесах свого смутку.

*Сог ми сиз? - Як ваше здоров'я? (привітання між жінками в Узбекистані).

История cоздания стихотворения: