UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: бойтон
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-12-11 17:37:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Це було...
Розповідала тітка Катерина,
як мучилася,страждала Україна,
коли прийшла лиха година,
як вижити змогла родина...
Бо я до цього нічого не знав
та не читав, бо ніде було прочитати.
Мовчав мій батько
та мовчала мати.
Ця розповідь страшна
скрізь моє серденько пройшла
-це як батьків своїх ховати...
таке не можна забувати!
«Зупинка Рудка та село Степанки»-
старенька шепотіла як вірши...
Заїхали в село тачанки,
з рушницями солдати підійшли .
Зібрали всю худобу у вагони,
закрили, та розставив вартових,
зерно, насіння, сало по коморах
зносили до сільради від усіх.
Стріляли в тих, хто долі не корився,
зерно везли і кидали в Дніпро.
Ми міркували : - Сталін помилився,
або помічники його.
Хотіли напоїть худобу,
вона в вагонах злякано ревла,
та і на це нам не давали згоду,
за кілька днів, вона, від спраги померла...
Поки тепло було, з трави борщі варили,
прийшла зима - голодні люди мліли.
Від роспачу та безнадії
і душі,і обличчя потемніли...
Благали, плакали та немовлят носили
І чорне сонце бачили у сні,
спати ми, голодними лягали -
стогнали дітлахи в ночі...
І кожну ніч приходили чекісти,
насіння та ячмінь шукали,
ікони з стін зривали,
те що знаходили - у сніг топтали!
Знущалися із стомлених, голодних -
лякали,в душу "забивали цвях".
Зростали біль і страх
у тих серцях холодних.
Тікали люди з України,
шукати долі на чужині -
рушниці на кордонах влучно били
і мертвим там не ставили хрести...
А хто лишився і зовсім ослаб,
то діточок своїх, сусідів їли.
Розп’яту катували Україну,
у домовину гай перетворили...
Дядьки мої в Канаду повтікали
бо мабуть ще і вдачу мали...
Та залишилася родина, та моя тітка Катерина ,
тоді ще зовсім молода була дівчина.
Їй поталанило, взяли на залізницю
бо там пайок та Бог подав правицю...
Осьмушку хліба, на базарі на борошно і висівки,міняли -
млинці пекли, тим і жили.
Раніше ми заможними були
та раптом загубили все і губи заніміли,
як повінь революції зустріли
та в ті часи голодні прибули...
Доля сльози,кров та піт лишила...
Надія - та остання померла...
Та тільки пам’ять жах цей залишила,
і тужить понівечена душа.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 229
Рецензии
но не так и не в таком количестве,как в 30е годы...
и никто не заставляет тебя читать о голодоморе...
дзесці ў куточках далёкіх хавае.
Вельмі цяжкія успаміны, бойтон.
Міру і Дабра Вам.
| Лучший в мире месяц
май! Круглый год в Канарах рай. Я ж пью кофе на балконе, Ведь апрель ещё в законе! |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-20 10:27:20 |
| Дуже гарно і незвично. |
| Рецензия от: Всеволод 2024-04-20 10:27:15 |
| Наверно "наши"
вены!? Не вредно хоть порой мечтать, Но в небе, птицам лишь летать! |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-20 10:17:30 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |