Автор: Лида Лес
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-19 21:50:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

А судді хто?

У круговерті днів буденного життя
Що починається із філіжанки кави
на поспіх випитої
Не помічаємо цінності буття
Спотворюємо істину.
Ілюзії турботи повсякчас
І замість того ,щоб добро творити
Ми просто нарікаємо на час
Що не встигаємо всього зробити

Вже не розпилюємось на сердечні почуття
…    у власній гордості
Проте волієм заглянуть в чужі жита
Хто опинивсь там на краєчку пропасті

Розмінюємо  совість на папір із банківськими знаками
Приховуємо хитро свій і не єдиний гріх
За усмішок невинних масками
Проводим паралелі почуттів
Людських стосунків і тварин у відданості
Словами кидаємось мов сміттям в смітник
Ще й робим жест небаченої ввічливості

Судити вмієм всі ,виносимо протест
Ссилаючись лиш на свої амбітності
Проте над усіма є справедливий перст
То ж щоб не втратити людської гідності
Несім покірно по життю свій власний  хрест
Хто в славі, хто в ганьбі , та вже до вічності.

История cоздания стихотворения: