Автор: Юлия Иващенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-05-20 10:05:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДІТИ

Дітей у світі так багато
Яких люблять мама й тато.
Але є й такі, яких покинули
На призволяще, не потрібними були.

Вони самотні, та сумні
Так боляче дивитися в очі ці.
У них ти бачиш біль та сльози.
Надію, тата з мамою знайти.

До кожної людини вони рвуться,
До жіночої спідниці, їм хочеться торкнуться.
В надії, що справжня мама повернеться,
Кожна жінка у них мамою зоветься.

Їх не любити, просто не можливо.
Вони такої долі, зовсім не заслужили.
Вони не винні, що їх мама й тато,
Залишили самими, в цьому світі виживати.

Життя для них, суворе та тяжке,
Але вони ніколи не здаються.
Живуть з терпінням та надією,
Що батьки, для них знайдуться!

История cоздания стихотворения: