Автор: Николай Василенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-03 17:29:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І ЮВІЛЕЙ НЕ ЮВІЛЕЙ

Сьогодні б ми усі, моя кохана,
Моя зоря і світ моїх очей,
Моя печаль, моя сердечна рана,
Твого життя ми мали б ювілей.
Та доля розсудила все інакше,
Нас різними стежками повела,
І як в гіпнозі страшному неначе,
По різних нас дорогах розвела.
Тебе  забрала за Межу Безсмертя,
У  мене відібравши сенс буття,
Хоч навкруги в протестній круговерті,
Кружляло наше прожите життя.
Цей ювілей не ювілей, я знаю,
Коли на ньому не присутня Ти.
І хоч тебе зі мною тут не має,
Тебе в душі я буду берегти.

История cоздания стихотворения:

Моя Половинка пішла з життя три роки тому назад. У пам'яті моїй вона залишається тут поряд
зі мною. Я пам'ятаю ЇЇ і хочу, щоб всі хто її знали не забували про неї. Тому я постійно пишу
віршовані рядки про неї. Їй сьогодні виповнився б 75-річний ювілей.