Автор: артемия
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-14 18:13:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Тебе зманило сонце з дому.
Зненацька сніг такий знайомий,
Та вже не радісно із ним.
Ти у веснЯнім капелюсі,
Та березню не до спокуси,
Лякає вітром крижаним.
Збентежена, і трохи змерзла.
Куди весна яскрава щезла?
Її за обрій вітер здув.
І знову срібно-білі коні
Мчать зиму в білому хітоні.
А березень кудись чкурнув.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |