Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-28 22:54:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
І коли збожеволіє небо
і долоні свої простягне,
я скажу, що нічого не треба,
тільки він хай згадає мене.
Я піду до січневої ночі.
Там почую: «У пекло чи в рай?» –
«Все одно, незнайомий пророче.
Тільки жити його залишай!»
І обличчя туманно прозоре
завагається й тихо зітхне:
«Ти пізнала всю радість і горе.
Так про що ти прохаєш мене?» –
«Я не хочу ні пекла, ні раю:
все пізнала без нього та з ним.
І тепер про одне я прохаю:
залиши його поруч живим!»
…Бо коли збожеволіє небо
і долоні свої простягне,
я скажу: «Буду жити для тебе.
Навіть смерть не здолає мене…»
История cоздания стихотворения:
2009
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
воно? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-03-28 15:42:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |