Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-28 22:57:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Оболонка

Оболонка

…Серце кидає оболонку
та вистрибує з-під повік.
– А у тебе чудова донька!..
– Так, я знаю… Їй майже рік.

Ти змінилася. Як живеться?
– Я щаслива. А ти?
– Мабуть…
…Оболонка людського серця
тільки-но і змогла зітхнуть.

– Ніби вперше… тоді… зустрілись!..
– Ні: по тілу не б’є озноб.
– А якщо б… ти тоді лишилась?..
– А якщо б… без цього «якщо б»?!

– А тоді не була цинічна!..
– Скільки років, скажи, тому?
– Вже чотири… Кохати вічно
обіцяла, мабуть, йому?

– Не питай. Це для нас таємне!
– Серце, певно, моє сліпе.
– Ти, мабуть, не кохав… взаємно.
– А я думав… кохав тебе!

Та і досі кохаю… Боже!
Не утримав тебе. Прости…
– Ти і він… ви занадто схожі.
Тільки знаєш… Старі листи

зі слізьми тільки раз читала.
Це – минуле. В далекі дні
я для тебе жила й вмирала.
А тепер… розумієш… ні!

– Пам’ятаєш: світання, лютий?
А найперший весняний сніг?..
Я не можу тебе забути!
Я б усе повернув… як міг.

…Серце кидало оболонку
Без повернення й каяття.
– Ні! У тебе – чудова донька,
а у мене – нове життя.

История cоздания стихотворения:

2009