Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-06-16 18:16:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Крапка у доведенні всіх істин

Для когось він – громаддя із каміння,
для когось він – єдиний любий син.
Вдивляється у небо синє-синє,
немов востаннє бачить небо він…

Для когось він – загиблий не єдиний,
і він живе не в їхніх вже серцях.
Він – житель в неіснуючій країні,
він – біль, який в заплющених очах,

Він – сонце у холодному граніті,
розтрощена на скалки вічна мить…
Він дивиться на трави та на квіти.
Здається, що лише він тільки спить.

Він – сум, який так важко передати,
він – гордість, дорікання і любов,
він – серце у загиблого солдата,
він – Слово у мільйонах різних мов.

Він – крапка у доведенні всіх істин.
Його немає, тільки він живий…
Вдивляється у небо чисте-чисте,
вбачаються уламки давніх мрій.

Для когось він – журба за рідним краєм
і туга, і тривога в наші дні.
А я… напевне, ще його згадаю:
він просто не загинув на війні.

История cоздания стихотворения:

2007