Нет статуса

Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-24 23:42:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Світла лірика

Тонке мереживо надії
і світла лірика верби…
Усе, що втратити не смію,
не загуби.

Зірки торкалися обличчя
та освітили в небо путь…
Найпершу радість, перший відчай
ти не забудь.

Нам тільки раз в житті дається
кохати, мріяти, страждать…
Ту світлу мить, яка у серці,
молю, не втрать.

Бо тільки пам’ять незрадлива.
Вона – одвічний наш докір.
Я знаю, щастя неможливе…
А ти повір.

История cоздания стихотворения:

2007

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 150

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
"світла лірика верби" - гарно...

Піду почитаю ще.
2017-09-12 22:30:54
Згодна - світла!
Дякую!
2017-08-25 01:19:12
Дуже сподобалось!
2017-08-25 01:14:36
гарно...
ось тут
"І світла лірика верби…" - Це як? Може - І теплі дотики верби... чи щось інше, але світла лірика - ?!

"Та освітили в небо путь…" - шлях... не путь Може - Зірки торкалися обличчя, ті, що вже більше не зійдуть
2017-08-25 01:08:01
Даруйте за втручання, Сенігло. Мені здається, що «світла лірика верби» - це супер! Слово «путь» існує в українській мові – і в словниках, і в літературі. Ось приклади: «Чорний ворон сидить на могилі, де до міста наїжджена путь…», Володимир Сосюра. « Ще хвилина, і місяць урочисто випливе з моря і простеле до самого берега широку, прозору путь», Леся Українка.
2017-08-25 01:27:41
Автор сам вирішить і відчує про що я...
світла лірика дуба, світла лірика тополі, світла лірика осокори - ви дійсно про таке?
2017-08-25 01:41:22
путі серед зірок бути просто не може, в небо путі не буває. Може бути грунтовий битий путь, і все, що з ним пов язано - збитися, ... Але, я не лише про це, коли вже самі зірки торкалися обличчя, то краще не про путь на небо... Я сприймаю по настрою Автора, що значать ці зорі, і путь, чи шлях тут ні до чого, а ось зорі такі бувають лише раз...
2017-08-25 01:48:59
Це все на рівні відчуття поезії… Світла лірика дуба , напевно, вислів для пародії. Лірика верби – інша справа. Взагалі, некоректне порівняння… це якби Олександр Олесь написав замість «… там гнуться верби п`яні…» - «… там гнуться дуби п`яні”. Але Ви праві – вирішувати автору. І до речі – нічого особистого. Просто, мені сподобалась саме ця метафора.

2017-08-25 01:55:08

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:21:32
Щиро дякую, Темлана! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-28 13:53:07
Чаты, форумы дарили эмоции. Значит, были нужны.
Рецензия от:
Вокисон
2024-03-28 13:51:12
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.