Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-09-06 22:00:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Трафаретне життя

Людські обличчя в білі хмари
перетворились, і тому,
що без вини немає кари,
ту безголосих слів чуму

вони несуть. Безмовні. Дикі,
у трафаретному житті,
коли б кричати!.. Та без крику,
у тій безправній правоті,

живуть раби, живуть з рабами!..
Тавро з призначенням – мовчать.
Єдиний вогник між ночами
пронизив чорну непроглядь.

Той вогник… Світлий і всесилий –
любов. Вони ж його розп’ять
хотіли, може, та не вміли!
Не бійся. Бо вони всі сплять

давним-давно на цій планеті,
несуть в душі своє ярмо.
Мільйон життів у трафареті,
які й життями не звемо.

История cоздания стихотворения:

2007