Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-09-12 22:03:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"Їй, напевне, ще досі сниться..."

* * *

Їй, напевне, ще досі сниться
у кімнаті самотній вітер.
І немає на світі місця,
де б вона не змогла прожити.

І немає на світі дива,
що в її не зростало серці.
Так беззахисно, так щасливо
відчайдушно вона сміється.

Хай стискала біда долоні
і в розхристану били душу…
Є у щастя свої закони:
«Не здолаю, а значить – мушу».

…Світить сонце в її зіниці,
Ніжна радість – у кожній миті.
Тільки інколи… досі сниться
у кімнаті самотній вітер.

История cоздания стихотворения:

2017