Автор: Удав Большой
Тема:Песни
Опубликовано: 2021-08-23 17:20:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПУСТЕЛЯ... (ВІДЕО)

МУЗИКА ТА ВИКОНАННЯ УДАВ.
ВІРШИ ДАР АПРЕЛЬ.

­­Я не знаю, як довго я ще так протримаюсь.
Начеїду в трамваї, і солодка ця «кола»,
тільки світ нереальний... Кольорово-безмежний.
Просинаюся в ванні, Де я спав у одежі.

Я не знаю, як довго я ще так протримаюсь,
Тільки світ у стакані нереальний, а манить.
Я не знаю, як довго я ще буду ходити
по блакитному світу, бо він став нереальним.

Я не можу відчути як торкаются губи
мого лоба й долоней… Чи ти тут, моя доню?
Я не можу почути я не можу згадати,
коли світ цей блакитний кольори свої втратив?

Я не знаю, як довго я так ще протримаюсь.
Наче їду в трамваї, наче люди навколо.
Тільки я десь далеко, у пустелі з Мойсеем
і шукаю дорогу до своєї оселі.

История cоздания стихотворения: