Автор: Николай Винницкий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-04 04:04:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Давно в селі я не бував,
Забув як літо пахне,
Пісень з сусідом не співав,
А серце пісні прагне.
Як Снивода моя тече,
Як поле колоситься.
Все потихеньку трохи мре,
Не може відродиться.
А без села нам не прожить,
Бо в ньому наша доля,
Як матінку, його любіть-
В нім сенс життя і воля !
І щоб Чернятинці цвіли
Травневим буйним цвітом,
Потрібно, що б ми там були,
А не шукали літом !
річка Снивода та острівок по середині річки в с. Чернятинці Хмілиникського р-ну, Вінницької обл.
Україна
История cоздания стихотворения:
Давно в селі я не бував...
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Эдуард, стих на злобу дня. И нельзя даже на миг сомневаться в нашей Победе, это было бы предательством по отношению к нашим павшим героям. Спасибо за стих! |
Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-03-29 15:36:17 |
Танюшо, мої вітання
тобі. А вірш то який чудовий. Рада зустрітися знову. Творчого натхнення тобі, всього найкращого. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:32:25 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |