Автор: Николай Винницкий
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-08-09 18:27:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
"Часом мені здається, що існує якийсь
мозговий центр, що працює на самолікві-
дацію цієї дердави, навіть не так руками
її ворогів, як зусиллями власних
тут ідіотів" /Ліна Костенко/*
Да, Ліна, ти була права,
З твоєю думкою я згоден,
Бо влада всіх нас продала-
Народ боротися не годен.
Вона руйнує все підряд:
Нашу історію і мову,
У центрі зрадники сидять,
Зі Штатами* ведуть розмову.
Щоб Україну поділить,
Людською кров'ю окропити.
А як-же далі разом жить,
Чи знов на панщину ходити ?..
Можливо хтось всіх нас
Прокляв.
Коли ми самостійні були ?
Свободу Бог нам ніби дав,
Ціни її не знають люди.
Їм головне свій двір і дім,
А те що поруч і подалі,
Нехай турбуються там ним
Ті, що про єдність нам казали.
От і виходить, вороги
Не ті, що там, а в нашім домі,
Їх до вершин ми підняли -
Стали заможні і відомі.
Виновний в цьому сам народ,
Що їх до влади висуває,
Бо це не влада, а набрід,
Тому що лідерів немає.
*Ліна Костенко - відома сучасна
українська письменниця
История cоздания стихотворения:
Дякую, Ирина! Чувство полёта Вы чудесно передали для тех кто не летал и скорее всего уже никогда не полетит на самолёте. Я помню мой первый полёт на так называемом в народе "кукурузнике". Мне тогда досталось место рядом с пилотом (он был один) и я в свои восемнадцать лет радовался полёту! Несколько воздушных ям на меня не повлияли, но многие пассажиры использовали пакеты(их тошнило) . я был увлечён и глядел на показания приборов на паннели управления! Полтара часа полёта пролетели как несколько минут. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 12:44:19 |
Незважаючи на ситуацію , що сталася за час війни, в вашій ніжній та ємній душевного тепла,ДУШІ стільки любові до природи, що вона охоплює все навколишнє середовище. І це цікаво відтворено у вашому творі! Дякую ! |
Рецензия от: Артур Сивий 2024-03-29 12:18:29 |
Какой же это анекдот? Красивый, по наследству рот! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:16:41 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |