Автор: Вячеслав1
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-07-10 16:45:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДІВЧИНА З ПОДІЛЛЯ

Спить солдат,
поволі догоряє свічка,
лиш дрижать метеликами вії.
Золота коса
і синьо-жовта стрічка...
А на дворі вітер снігом віє!

Все пройшла -
і заборону військкомату,
всупереч сльозам в очах родини.
Як змогла
вона у руки зброю взяти -
дівчина, недавно ще дитина!

Що вона
юнацьким серцем відчувала,
як в заграві  бойового пекла
на плечах
посеред вогняного шквалу
рятувала хлопця з небезпеки...

Спить дівча,
вогкий бушлат і чорні берці,
камуфляж в зелених візерунках...
Зазвичай
їй біле плаття би до серця,
туфлі на високих закаблуках!

Не з добра
надворі злий донецький вітер
дівчині співає про Поділля.
Про той край-
жаданий, мирний, добрий, світлий,
про садочок з вишнями на гіллях.

По війні
іде дівчина крок за кроком,
затаївши страх, забувши втому.
Хай у сні
примариться їй мирний спокій
в маминих долонях біля дому.

Біль і гнів
переплавляючи у силу,
піднялась вона над божевіллям.
...На війні
поки що спить дівчина мила,
дівчинка з далекого Поділля.

История cоздания стихотворения: