Автор: Вячеслав1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-31 16:40:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Б'ється серце, як пташа німе...

Б'ється серце, як пташа німе,
буде спогадами надити.
Мати сина виглядатиме,
а не діжде - буде плакати.
Будуть сипати сухі сніги,
будуть ще й дощі періщити,
посмурніють вірні вороги,
а зрадливі друзі - тішитись,
що одної голови нема
і не буде вже повіки-вік,
лиш затужить по тобі зима,
по бідасі чоловікові.
Скоро смерть мене в похід візьме,
і життя не буде надити.
Мати сина виглядатиме,
а не діжде -- буде плакати.

БІЛЯ МЕТРО "хРЕЩАТИК"...

Біля метро "Хрещатик"
щоранку зупиняється
дитячий візок.
Двірничка вибирає з чавунних урн
накиданий мотлох --
старі газети, ганчір'я,
коробки з-під сірників, недокурки,
навантажить ними візок
і сквером каштанів рушає далі.
А сьогодні, напередодні свята,
вона вбрала найкращу спідницю з сатину,
новенькі черевики і фуфайку,
навіть візок прикрасила
штучними квітами з поролону.
Усмішка й задума на її обличчі
творить рівновагу щастя.

История cоздания стихотворения:

Стус Василь Семенович. 1938р. - 1985р. Український поет, літературознавець,
правозахисник. Загинув від рук радянської репресивної системи.