Автор: Анастасия Дорошенко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-07-20 09:10:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Уроки любові

Тихо стеляться сірі тумани
У клубочки заплутаних слів.
Було в мене з півсотні коханок,
А кохати не вмію й не вмів.
Осінь пахне, як палена вата
В жовтих пасіках зсушених трав.
Були в мене жінки і дівчата,
А я жодну своєю не звав.
Теплі імпульси ловлять антени
У безмежних сплетіннях доріг.
Дарував їм усім хризантеми,
А усмішку свою приберіг.
Пізнє сонце вже повниться медом
Й розливається в банки чужі.
Укривав їхні ноги я пледом,
Та не грів їх мій вогник душі.
Листя стелиться м'яко додолу
Під вологі історії злив.
Закінчив інститут я і школу -
Так кохати ніхто й не навчив.
І тепер, під осінні зітханння,
Я слова підбираю прості,
Щоб сказати: уроки кохання -
Найістотніші в нашім житті.

История cоздания стихотворения: