Анастасия Такмовцева

Автор: Клерк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-09-21 15:12:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

За віщо ж ти мені виймаєш душу

За віщо ж ти мені виймаєш душу,
Розхристану, маленьку наче птаха.
Її тепер шукати всюди мушу,
Вона до Раю має завітати.

Ти відпусти, будь ласочка, на волю
Моє уже давно згасиле серце.
Без розпачу, без жалю і без болю,
Воно від цього знову не заб'ється.

Тебе я не лишу напризволяще,
Адже думками завжди із тобою,
Лиш не тримай в руках маленьку пташку,
Яка так сильно потребує волі.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 260

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Василий Бережанский1

Яка мелодія звучить в словах України.Відчув рідну ДУШУ.

2018-04-24 15:36:05

Клерк

Дякую дуже!

2018-04-25 10:23:02

Володимир Шатровський

Так, Клерк, все потребує волі, особливо пташки. Це Ви вірно помітили.

2017-11-06 09:56:05

Клерк

Дякую за рецензію!

2017-11-06 10:00:14

Владимир Новак

Емоціонально. Сподобалось.

2017-09-22 12:09:14

Клерк

Дякую дуже!

2017-09-22 12:18:31

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений