Автор: Володимир Ткач
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-10-06 16:09:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В.О. Сухомлинському - 100 років

У Сухомлинського казки - то килими,
В садочку зіткані під небом з дітлахами…
Сто років вже нема серед живих
Титана-вчителя, та думи його з нами.
Як Данко, серце дітям він віддав,
Безцінна спадщина його живе у працях.
Ще довго із казок, оповідань
Його герої будуть посміхатись.
У Павлиші є «Матері садок» –
Він кожен рік так пишно розцвітає…
І скільки на деревах квіточок,
То стільки в світі люду його знає!
Нехай міцніє розуму коріння –
Його ми вчасно мусимо полити,
Хай біля нього саджанці міцніють –
Їм треба, особливо зараз, жити!
Звичайний вчитель… Думи, в Павлиші
Що народились,  не розвіяти ніколи,
Навчає тож нехай багато літ
Освітніх задумів фонтан – Павлиська школа!
Там мудрість тиха, дум приємний гурт,
Там муза мрій і радості колиска!..
В Заваллі в школі ми посіємо зерно
Що посівав у час свій Сухомлинський.
Казки, оповідання і вірші,
Що у серцях святу любов карбують,
Добра заради створимо в душі
І відкарбуємо, хай інші їх  почують!                                                                                                                                                                

История cоздания стихотворения:

Написанийдо заходу з нагоди Тижня В.О. Сухомлинського у Заваллівській школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. Діти під відкритим небом складали віршики, писали
казочки, оповідання про природу.