Автор: Вячеслав Кондратюк
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-11-24 00:39:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Якщо знову тебе я зустріну

Якщо знову тебе я зустріну
Й серце в такт зазвучить, як колись
В той момент лиш одне моє слово
Пролунає в повітрі: дивись!

Подивися на небо блакитне,
На дерева, що тягнуться ввись,
Бачиш вдаль, там зеленії трави
В горизонті у хмари вплелись.

Глянь лише, різнобарв'я із квітів
Проростила чорнява земля,
І пташки, що обсіли всі віти
Спів веселий снують між гілля.

Підніми ти уверх свої очі,
Там поодаль горить у вогні
Та планета, що спалює ночі,
Своїм світлом окреслює дні.

А тоді коли день закінчиться
Й прохолодою ніч упаде,
Почорніла ковдра небесна
Оксамитом із зір зацвіте.

Їх звабливість висока й холодна
Відіб'ється у твоїх очах,
Таємничість потоне в безодні
За блиманням ховаючи страх.

Не дивися на зорі й не заздри
А подумай хоча б тільки раз,
За усю ту красу їх захмарну
Була краща мені ти в той час!

История cоздания стихотворения: