Автор: Андрей Юрченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-01-19 13:01:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Термінал

- Все, як завжди: ніхто крім нас. Зробили, що могли, і навіть більше…
- Ніхто… Тепер вже хай без нас. Займуть наше місце інші.

- Нічого, брате, нарешті маєм право відпочити…
- Так. Час нам йти. З хвилини на хвилину мають рейс оголосити.

- Все таке брудне від крові… І там, куди летим, здається, камуфляж не в моді?
- Видадуть нове. Скидай РД, і залишки набоїв напевне там не стануть у нагоді…

- Ставай, хутчіш. Спирайся на плече, ще трохи, так – йдемо. Тут недалеко.
- Як дивно, зовсім вже не відчуваю болю. І стало дихати так легко...

- Обережно, тут уламки стелі. Майже прийшли, вже бачу небо крізь провал.
- Летимо. От тільки озирнусь востаннє на клятий пасажирський термінал…

История cоздания стихотворения: