Автор: Потом придумаю
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2018-04-17 15:00:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ти

Ти - моя дев'ята цигарка за кілька годин.
Якби дозволяв, то вдихнула б в легені без фільтру.
Хай давив би мене отой особливий дим -
Мені байдуже... День ще і станеш моїм повітрям.

Ти - не вимкнене світло в кімнаті о першій годині ночі,
Хоч у ній раз на рік з'являється твоя персона,
І коли всі питають чому засинати не хочу,
Я кажу, що кошмари й замучило кляте безсоння.

Ти - найміцніша кава холодним весняним ранком.
Пересолоджена, але така смачна.
Якби ти дав згоду - впивалась тобою б з світанку,
І за кілька ковтків допивала б усе до дна.

Ти - мої зміни в серці... і в голові,
Моє змінене кредо і погляди на життя.
Надто довго чекаю на стук твій в моєму вікні,
Щоб сказати про все, від початку і до кінця.

Ти - алкоголь мій, а дози занадто великі.
Якби ж тільки слово - я б лила тебе по вінця.
Від тебе сп'яніла б занадто-занадто швидко,
І напившись до рвоти, висіла б на твоїй сторінці.

Ти - вже восьмий вірш в моєму триклятому зошиті.
Неспокійні рядки, що на аркуш лягають болем.
Ці слова, що про тебе, не дозволено звати хорошими,
Бо вони віддаються душі безцензурно-суворо.

Ти - це коли я вдягаю сукню втретє за рік,
І виходжу не в кросах - в панчохах, на гарних підборах.
Тобі й не відомо, що ти все змінити так зміг,
Що ношу не чорне, а ходжу тепер в кольоровому.

Ти - щем мій у скронях і сльози на вилицях білих,
Розбитий кулак об двері вхідні в будинку,
Ну, бляха, скажи, як я закохатись посміла?
В тобі все так рідне й водночас мені в новинку.

Ти - невдалий портрет змальований з спільного фото,
Недописаний образ яскравими олівцями,
Якби ж ти дозволив відчути на собі ноти -
Мотиви твої я вивчала б ночами й днями.

Ти - ангел і демон, серцево-судинні проблеми,
Моя аритмія і стиснутий кисень в грудях.
Я знаю чудово - тягнутись до тебе не треба.
Хоча б не при людях...

История cоздания стихотворения: