Автор: туман
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2018-02-16 06:19:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Веселі, молоді – ще майже не жили
Та подвиг їх ніколи не забудуть.
Вони з Майдану дома не були,
А декотрі ніколи вже й не будуть.
Степи, степи – подекуди в маслинах,
Двохсоті і трьохсоті – на снігу.
Усі, хто бачив це не на світлинах
Назавжди – в неоплатному боргу.
Броня і люди – в шквальному вогні,
Зникала грань поміж Добром і Злом…
І лише потім пекло на землі
Хтось нарече Дебальцівським котлом.
«Де ж – Бог? Куди це він подівся?» –
Шукає розум відповідь уперто…
У пеклі виживши, я вдруге народився.
Був січень, день двадцять четвертий.
История cоздания стихотворения:
Андрію зі Львова, Олександру із Києва, Миколаю із Сум –
спецпризначенцям батальйону ім. Кульчицького
присвячую
Світла та нескінченна
пам'ять
р.б.Світлані Щира та зворушлива присвята, Юрію, яка не можливо залишити без підтримки З повагою |
Рецензия от: Анна Степанюк 2024-03-28 20:56:32 |
В последней строке, вероятно, случайно не хватает парочки букв - "случившемуСЯ". |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-03-28 20:20:20 |
Я присоединяюсь к вашим рецензорам. Стих - герой нашего времени, четко, по сути, хорошая лирика. Ещё особое почтение вам, как человеку. Чернобыль помнят все. |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-28 20:15:41 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |