Автор: Михаил Зенькович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-05 15:19:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ХТО, МАЙБУТНЬОГО ЖИТТЯ СВОГО ВІДЗНАЧИТЬ? ХТО

   
Хто, -  майбутнього життя свого: - відзначить? Хто!
З майбутнього, -  підступні ті знакИ: - ті крОки…
За обрієм свідомості, - розуму: - сховалось все,
Чекає згодом, - прірва, - та ї  падіння: - в мороці!

Розтанули, -  ті мрії, - та ї «чудеса»: -  за ними,
Чекати, хотіти, - зараз що? - Минуле все… пішло,
Що бачили, - не зрозуміли: - і   бігли - мимо;
А де, -  та, - істина життя: - і де добро, і де, - є зло?

Все, - віджило,  - і поросло: - холодним смородом і, - мохом.
Видіння,  - то  давно минуло: - велИчі тоєї, - насолода,
В минуле, - знову потягнЕ?  Прощення: - хоч  би з роком!
Дорога, -  є… - до Бога! – Прямуй: - хочь на колінах, -  згода?

Прийшов, - такий момент: -  чекати  іскри Бога, -  СВІТЛА,
Щоб, -  засвітити вмить, - загаслі оченята: - убогим та сліпим,
І спрямувати, - Сонце: - на шлях, - сакрального завіту,
У темряву, - осліплих, - і  пОдоланих: - шаленостем своїм.

Коли ж, - кАяття, - в Душах, - тих: - захоче народитися, -
Так, - в сяйві  СВІТЛА, - зростуть тоді: - і  вЕличі Душі!
Тоді, - прокинеться, - і віра: - в найзлиденном серці,
Повернеться, -  тоді, - любов  і заповіт, і… мрії: - всі...

В МИТЬ новОго, - нАродження: - страх, - в ніщо, - розтане,
Мета єдина, - їй Душу треба: - на благо  присвятить,
СВІТЛО, - у Душі, -  той шлях: -  красою величі, - постане,
На шлях, - тернистий,  - святий Господь: - благословить!
           

История cоздания стихотворения: