Буває прикро

Добрий день. Технічні зауваження:
Зазвичай зміст не коментую, але дещо зауважу. Розмовляти російською не соромно, ніколи. Справа не в мові, а в людині. Венгри кажуть, нам доводиться вчити багато мов, щоб бути успішними. Людина - багатша, якщо вона знає багато мов. Я завжди кажу росіянам: "Ви так хизуєтесь своєю культурою? Але я багатший за вас втричі, бо поєдную в собі три культури."
Помилки правопису системні. На клавіатурі також можна знайти український апостроф.
"Що Мутіна - засланця сатани, доречі не Адольфом звуть, а Вовою," - семантично цей рядок повна нісенітниця. Вов на світі багато, а засланці сатани не обов'язково мають бути Адольфами. Слово "доречі" взагалі зайве.
"несунітниця" - нісенітниця.
"Що й в нас є несунітниця в ім"ях, хочь мовой володіють досконало" - яка в нас нісенітниця? до чого тут володіння мовою?
"(Прискіплив я, як польовий реп"ях), але ж мене ця зрадність доконала" - прискіпливий, зрадність - зрадливість.
"Можливо все складається з дрібниць? - що молодь гривню "рубль" називає" - семантично набір слів. Гривню рублем називає.
"За назвою грошових одиниць, с зіпсованою мовой так буває..." - теж набір слів.
"хочь мовой" - хоч мовою

Аналіз віршування проводити не бачу сенсу. Нижче виправлю для Вас помилки та спробую викласти думки якось більш вдало. Зверніть увагу на правопис в першу чергу.

Буває прикро, соромно мені, що розмовляю я російской мовою,
що Путіна, засланця сатани, до речі, не Адольфом звуть, а Вовою,
що й в нас є нісенітниця в назвах, хоч мовою володіють досконало
(прискіпливий я, як польовий реп'ях), але ж мене ця зрадливість доконала.
Можливо, все складається з дрібниць. Наприклад, молодь гривню "рублем" називає.
Це не назва української грошової одиниці...

Навчіться писати українською мовою, а то прикро читати, бо суцільні помилки.