Автор: Дарина_Горожанкина
Тема:Городская лирика
Опубликовано: 2018-03-10 08:52:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Києве мій!
Наче в туманному альбіоні
Може, Лондоні чи Берліні
Ні,це в моєму новому домі:
Вже до біса коханому Києві.
На сніданок туман із сонечком.
І йдеш така неймовірна щаслива
Ти для Києва вже, як донечка
Особлива,мала,грайлива.
Подивись як він ніжно укутає
Всі каштани туманними шовком
І людей таких різних плутає,
І ночами він виє вовком.
Шум його вже за любу пісню
І здається одна ти в ньому
Та щоразу, крокуючи містом,
розумієш сам Києв з тобою.
На сніданок туман і сонечко.
Ти для нього одна на світі
Києв зранку проб'ється в віконечко:
"Прокидайся,йдемо творити!"
История cоздания стихотворения:
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:02:16 |
Як сонячно! |
Рецензия от: Всеволод 2024-03-28 12:59:25 |
Прекрасное
стихотворение.Твои
стихи,Юра, наполненные
любовью, чистотой и
светом. Человек - сосуд... Чем наполнена душа, то и льется из сердца. Обнимаю, |
Рецензия от: Антонина Лисянская 2024-03-28 12:53:02 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |