Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Мария Макрушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-17 15:39:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Зимова ніч схилилась над землею
І стукає морозом у вікно.
Накрила всіх хустиною своєю,
Примарно все й магічно, як в кіно.
Зимова ніч. Хурделиця співає.
В кімнаті тепло, лампа світло ллє...
Здається, я одна, людей ніде немає,
А тільки ніч, зима і сніг, як срібло, виграє...
І хочеться читата про кохання,
Про миті щастя, світлую печаль...
Так добре! Та з грудей вже вирвалось зітхання,
Сльоза на віях. І чогось так жаль!
Зимова ніч чаклує до світання,
Ти не ставай із нею віч - на - віч,
Якщо не скоришся - настане мить остання,
Бо королева тут вона - зимова ніч!
История cоздания стихотворения:
Прекрасное стихотворение! Браво, Сергей! Новых Вам творческих удач! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-23 09:22:49 |
Крик души. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-23 08:37:36 |
Замечательное светлое стихотворение! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:30:35 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |