Автор: Мария Макрушина
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2018-04-03 20:04:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Полікував

      ПОЛІКУВАВ
(про реформу в медицині)
          
В селі у тітки заболіли зуби,
Один чи два — а щелепу лама.
Без лікаря не дітись їй нікуди,
Та де він? У селі його нема.
Є, правда, тут один коваль завзятий,
Він має підходящий інструмент:
Він зуби щипцями навчився виривати,
Замість наркозу — самогон і пістолет.
Бере недорого — шмат сала чи наїдки,
А зуби рве не гірше лікарів…
«Ні, — каже тітка, — я в райцентр поїду,
В лікарню попаду до фахівців!»
В лікарні лікар молодий, завзятий
І енергійний. Очі аж блищать!
Він по-новому буде лікувати,
В життя реформу буде «воплощать».

— Так, тітко, де болить? Що, тільки зуби?
А горло, вуха не турбують? Зовсім ні?
А як живіт — м’який чи, може, грубий?
А зранку «стул» який, скажіть мені?
— Я ж вам кажу: у мене болять зуби!
Який там «стул» ? Не їла я три дні!
Несила біль терпіти, друже любий,
Ти полікуй вже їх скоріш мені!
— Зубами згодом я займуся, а спочатку
Ви роздягайтесь, я пощупаю ваш пульс.
Все в книжку запишу, поставлю тут печатку,
Сходжу до медсестри і скоро повернусь!

Чекала тітка, промайнула вже година,
Терпіла, як могла. Та й почала стогнать…
Тут лікар повернувся: — Закінчилась зміна.
Чого ви сидите? Що, зуби?  Видалять!
Ні, лікувати їх уже часу немає.
І де він, покажіть! Що, цей? Іди сюди! —
Взяв щипці, так смикнув, як моркву вириває.
І про наркоз забув. — Що, зле? Візьміть води!
А за прийом же заплатити треба:
Я ж вас оглянув, ще й полікував…
Візьму сто гривень. Курку? Ні, не треба.
Хоча давайте. Я поміркував.
Як поверталася в село – весь час зітхала:
«Навіщо їздила в райцентр до фахівців?
А треба було йти у кузню, як казали,
Ті ж самі щипці, а дешевше в сто разів!»

А як було раніше, до реформи?
У кожної хвороби — лікар свій.
Він пацієнта приведе до норми,
Щоб повернути «в стрій» його мерщій.
ЛОР полікує носа, горло, вуха,
Не буде тиск у пацієнта вимірять —
Це справа терапевта. Він послуха,
Як серце б’ється, і  пораду зможе дать.
Йди до хірурга, як болить у спині,
Коли печінка — інший фахівець…
Реформа всі здобутки медицини
У лікуванні зводить нанівець.
В нас організм один, хоч і великий,
Та вивчить можна все, до кісточок!
Достатньо одного як слід навчити,
Щоб лікував від лоба до кишок!

Життя в країні буде пишно розквітати!
Тут зможуть жити тільки діти й молоді,
Бо якщо так народ почнуть наш лікувати —
Пенсійний фонд закриють назавжди!

История cоздания стихотворения:

Вірш написаний , коли йшла підготовка до реформи і були різні варіанти, хто і як нас буде лікувати.