Автор: Мария Макрушина
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2018-04-09 10:36:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
РЕФОРМА
гумореска
У міліції реформа, чули уже всі.
Нова форма, і машини, і нові бійці:
Молоді всі, чесні, милі, багато дівчат...
Як в Америці все буде, тільки на наш лад:
Форму нам дали канадці, японці — автівки,
Нові правила з’явились невідомо звідки.
Тепер треба не злочинців ловити й саджати,
Громадян не захищати, а допомагати:
Чи кота дістати з гілки, дати аспірину,
Добрим словом підтримати у тяжку хвилину,
У лікарню до бабусі віднести бананів...
Бо тепер я поліцейський, а не «мент поганий».
І якщо я вийду з бару хиткою ходою
Й ляжу спати на дорозі, в траву головою,
Не кажи, що я п’яниця, алкаш безсоромний,
Я — лежачий поліцейський, і це все законно.
Якщо до дівчат пристануть якісь хулігани,
Почнуть в друзі набиватись, лаятись погано,
Не спіши хапати хлопців, тягти в буцегарню —
Поясни, що привселюдно лаятись негарно.
Якщо з сумки у бабусі гаманця поцуплять —
Розкажи їй, що злодюжки хліба собі куплять.
Треба всім допомагати, адже й вони люди,
Назви її волонтером — їй приємно буде.
...Коли хочеш щось змінити — починай не з форми
І не з назви, не з автівок, бо це — не реформи.
Коли людям стало жити страшніше і гірше,
А злочинців на дорогах все більше і більше,
Не в демократів гратись треба, а жорстко карати
Всіх злочинців, які будуть людей ображати.
История cоздания стихотворения:
Вірш написано в 2015 році, коли тільки - но з'явилася "нова
поліція", але, на мій погляд, за ці роки мало що змінилося.
Сказати, що вірш мені
сподобався, все одно, що
нічого не сказати! Я в захваті! Дякую, Тетяно! З повагою , Таїсія. |
Рецензия от: Таисия Бадиленко 2024-03-29 17:01:10 |
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |