Автор: Руслан Деркач
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-04-15 11:37:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вересневе

В траві бринить знесилено бджола,
Вже яблука попадали додолу.
Надходить осінь.  Вересень дола
Далеку путь, щоб знов прийти до двору.

В саду неначе свято кольорів.
То айстри вийшли осінь зустрічати,
Найперший жовтий лист замайорів,
Немов дозірний, що вже став на чати.

Летить у вирій пташка, що для нас
Так солодко увечері співала,
Коли останній промінь ще не згас,
Ще чари матіола розливала.

Чом посмішка очей твоїх сумна?
Не треба, мила, не жалкуй за літом.
Духмяне лiто випите до дна,
Його теплом усе навкруг зігріте.

Настане день - і землю вкриє сніг,
Та за весною, знаю, буде літо.
На стежці знову слід від босих ніг
Там, де дівчина жне зелене жито.

История cоздания стихотворения: