Автор: Руслан Деркач
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-01-25 20:00:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Безкозирка

Скільки морських безкозирок
в білих приморських містах!
Скільки веселих іскринок
в синіх коханих очах!

З якоря знявся "Хоробрий",
вранішні  гасли зірки.
Знову далеко за обрій
в море ідуть моряки.

Чайки - предвісниці долі
креслять над щоглами круг:
в синім лавандовім полі
білі косинки  подруг.

Друзі матросів дельфіни
довго водили танок
в місці, де тінь субмарини
хижо  лягла на пісок.

Сонце хилилось за обрій.
Там, де стовпом  чорний дим,
гинув у морі "Хоробрий",
чайки кружляли над ним.

Місяць з цікавістю  зиркав,
як із обломком весла
білі морські безкозирки
хвиля на берег несла.

Вранці прокинеться місто,
вийде дівча  на причал,
зронить сльозу, мов намисто,
тихо прошепче:- Прощай.

История cоздания стихотворения: