Автор: Светлана Имашева
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-07-11 06:08:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Осінь поміж нами

                                   Торіч весна зоріла у красі,
                                   Заручена із березнем і боса,
                                   А нині осінь бродить по росі,
                                   Розхристана, руда, простоволоса.

                                   Тоді найперша провесінь-любов
                                   Соромилась проклюнутись словами,
                                   А восени не так нуртує кров:
                                   Поглянь, уже-бо осінь поміж нами.

                                   О, ті чуття трояндами цвіли
                                   У дні палкі закоханого літа,
                                   І ми жагу невтолену пили,
                                   До нас сміялись промені - і діти.

                                   Буяло те, що звалося життям,
                                   І ти впивався любими вустами -
                                   Кохання зачарованим питтям...
                                   Поглянь: уже-бо осінь поміж нами.

                                   Хоч скільки ще ступати по стерні
                                   Й напій життя полинно-п'яний пити,
                                   Благословляю ті короткі дні,
                                   Коли судилось жити - і любити.

                                   Знов защебечуть весни молоді
                                   Закоханими юно солов'ями...
                                   Твої вуста - спіткнулись об мої,
                                   Хоч осінь заблукала поміж нами...
                                

История cоздания стихотворения: