Автор: Елена Романченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2021-02-01 20:29:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ти - ніжність ранку...

Ти - ніжність ранку, на траві роса...
Світанку промені ще сплять на твоїх віях,
А я дивлюсь...Злякати їх не смію,
Бо в твої очі впали небеса.
На подушках ще, кішками, дрімають
Всі твої мрії, всі твої думки...
А я торкнуся теплої руки,
Бо твої руки все про мене знають.
П'янка завмерла пристрасть на вустах,
Бо ті вуста вночі вогнем горіли,
І ніжністю все тіло обпалили,
Лишили білий попіл на плечах.
Ти- шепіт моря, ти його обІйми,
І я ховаюсь в хвилі від усіх,
А в голові дзвінкий лунає сміх,
І щастя бути вдвох, як плед накриє.
Ти - таємниця зоряної ночі,
Сорочка біла, кава на світанку...
Любов до краю п'ю, твою, до ранку,
Й цілую знову ніжно твої очі

История cоздания стихотворения: