Автор: Дмитрий Волочий
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2023-10-11 15:52:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Світопис буття

Послухай,
Мені цей світ потрібен
Для опису його буття
Замкнутий цикл, власна біосфера
Коловорот того, що коїться у днях

Кожне гнівне або ласкаве
Жоден без та у всіх в руках
Боже чи людське чи нічиї трави
І є життя і добриво і прах

За непокору власного нутра
Я жеру жердину, що тримає стан
Забагато травм, щоб не бачити ядра
Радостей і бід, мого брудного пера
Скільки б не вимочував та не витирав

Цей голос надиктовує, будь якою мовою
Немає кута, за яким би він пощез
Вважа мене їдальнею, тільки йому відомою
Гурмана геть не налякає заміщений рецепт

Я вільний як громадянин
І раб, поплічника,
Що в дзеркалі не відводить очей
Відомі мені, писали про цей брех
Я думав, це спосіб зацікавити людей
На ділі є це вросший вічний хрест

Не шукайте романтики в віршах
Читайте краще поп-літературу
Облиште покалічених поетів - невдах,
Що поклали голову на амбразуру

Недолічена, психована сволота
Покидьки, алкоголіки і наркомани
Маньяки, вбивці, некрофіли та вся мерзота
У всі часи, що вилізала. Себе вбачала генієм
Закономірно, в гниллі життя своє кінчала

Налийте пане коханій ігристого вина
Пару рядків солодких захрипіть
Вірші - то все життя, що з розуму стікало
Вірші - то біль і гнів, повішені на віть

17.12.2022

История cоздания стихотворения: