Автор: Шепенков
Тема:Басни
Опубликовано: 2024-02-15 13:18:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЛЕВ та ЛЮДИНА

байка по Й.Паулі

Лев настільки постарів,
полювати вже не міг.
Синок  єдиний підростав
і за батьком доглядав.

Старий сину раз сказав:
-У савані правив я,
а до мене- наший рід.
я сильнішим був за всіх.

Та Людина -такий звір,
не вступай із нею в бій!
Перемогти її не можна,
якщо жити, сину, хочеш.

Юнак вже силу відчував,
порадою батька знехтувАв.
В село вранці він побіг,
на шляху Биків зустрів,
орали землю в низині.
-Люди ви?- Юнак Биків питає.
-Ні. Людина нами поганяє.
-А де ж знайти її я зможу?
-Там, де Кінь тягне колоду!
-Ти Людина?-Лев Коня.
-Ні. Тут працюю з нею я.
Дерева валить мужик сам,
а я в село їх відвожу.
З дня народження, вважай,
я Людині  так служу!

Тут побачив Лев Людину
і сказав йому причину:
-Хто із нас тепер сильніший,
нумо битися нищівно!

-Ну що ж, друже, я не проти,
але спершу прошу підсоби!
Лежить стовбур цей великий
вздовж я хочу розпустити.

Мужик цей стовбур розчахнув
І  кивком Леву  підморгнув:
-Кігтями  спробуй розірвати,
почнемо потім воювати!

В щілину Лев лапи лиш поклав,
мужик  сокиру вмить забрав.
Так Юнак в полон  попав,
Мужик в село, там зброю взяв.

Йому тут смерть, Лев зрозумів,
без пазурів  до тата втік.
Від болю  вив ,весь час стогнав-
а батько рацію все ж мав.

История cоздания стихотворения: