Автор: Леся Леся
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2023-10-15 08:47:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мамина хата

Зайду, і  трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих ,кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало в мами волі
Старезну скриню в дрова поламати.

Давно не чутна мамина розмова.
Пішла , стомившись роки довгі жити.
А під вікном- заграва калинова,
І до криниці йдемо воду пити.

То мамина намолена хатина.
Мина її і сирість і задуха.
Кудись мчимо. ЗайдЕмо на хвилину,
Живу і рідну тишу в ній  послухать.

Там білих стін ще не торкнувся порох,
І в квітах рушники над образами.
Тече молитва, відганяє морок,
Кружляючи і досі понад нами.

В вікно лиш гляну - зразу щемно в очі
Впадає хата , місяцем омита
Голубкою біліє і  воркоче -
Запрошуючи грубу затопити.
11.2021

История cоздания стихотворения: