Молитва воїна

А мені іноді здається,що Господь забув Українців.
Прости мене,грішного.......

Поки українці ворогів не накажуть, ніхто не накаже.

Алексей Ширко г.Химки(Россия)
Народженим Українцями…
(Почти по Симонову-в 2015 году)

Если дорог тебе твой дом,
Де Вкраїнцем народжений был,
Под бревенчатым потолком,
Де в колисьці качаясь, плыл;
Если дороги в доме том
Тебе стены, печь и углы,
Дідом, прадідом і отцом
В нем исхоженные полы;

Пам’ятаєш свій дідів сад
З квітом травня, с дзижчанням бджіл?
І під липою вік назад
Дідом вкопаний в землю стіл;
Если ты не хочешь, чтоб пол
В твоем доме русский топтал,
Чтоб он сел за дедовский стол
И деревья в саду сломал...

Если мать тебе дорога —
Тебя выкормившая грудь,
Где давно уже нет молока,
Только можно щекой прильнуть;
Если вынести нету сил,
Щоб та гніда, постоєм став,
По щекам морщинистым бил,
Косы на руку намотав;
Чтобы те же руки ее,
Что несли тебя в колыбель,
Мыли гаду его белье
И стелили ему постель...

Якщо батька ти не забув,
Що тримав тебе на руках,
Що управним воЯком був
Й раптом зник в луганських степах,
Що загинув за Дніпр і за Дон,
За Вітчизни твоєї судьбу;
Если ты не хочешь, чтоб он
Перевертывался в гробу,
Щоб батьківське фото в хрестах
Pусский взял и на пол сорвал
И у матери на очах
На обличчя йому наступав...

Если ты не хочешь отдать
Ту, с которой вдвоем ходил,
Ту, что долго поцеловать
Ты не смел,— так ее любил,—
Чтоб кацапы ее живьем
Взяли силой, зажав в углу,
И распяли ее втроем,
Обнаженную, на полу;
Чтоб досталось трем этим псам
В стонах, в ненависти, в крови
Все, что свято берег ты сам
Всею силой мужской любви...

Если русскoму ты с ружьем
Не желаешь навек отдать
Дом, где жил ты, жену и мать,
Все, шо Родиной мы зовем,—
Знай: ніхто її не спасе,
Якщо ти її не спасешь;
І ніхто гнідоту не вб’є,
Якщо ты її не уб’єшь.
І допоки його не вбив,
Ты молчи о своей любви,
Двір, зростав де, будинок, де жив,
Ти Вкраїною не зови.
Хай убив кацапа твой брат,
Москаляку убив сусід,—
Це твій брат и сусіда твій мстят,
А тебе оправданья нет.
За спиною чужой не сидять,
Із чужого г’вера не мстять.
Як убив паскуду твій брат,—
Це твій брат, а не ти солдат!!!

Вбий падлюку, шо б он,
А не ты на землі лежав,
І не в хаті твоїй що би стон,
А в його по мертвих стояв.
Так бажав він, його вина,—
Пусть горит его дом, а не твой!!!
И пускай не твоя жена,
А его шалава - вдовой….
Пусть исплачется не твоя,
А его родившая мать,
Не твоя, а его семья
Понапрасну пусть будет ждать.
Так убей же хоть одного!
Так убей же его скорей!
Кожен раз,як побачиш його,
Кожен раз его и убей!!!!

1942-2015
https://zbut121.livejournal.com/9207.html