Автор: Шухевич
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2024-03-04 08:52:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СЛОВО - ЗБРОЯ🔥

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПИСЬМЕННИКА 🇺🇦


Душа щораз приходить в світ нова,
Торуючи горнила перероджень,
Аби розпізнавати найдорожче,
Вчувати у вітрах, як голос Божий
Вагоме щось нашіптує в слова.
"Вставай! - кажу, допоки ще жива,
Ти сам собі і кат є, і спаситель,
Ще довго йти нам, доки через сито
Просіють всі сліди, що лишим світу,
Як зе'рна від полови у жнива.
Трива до світла надто довгий шлях,
У кожного - своя до воль стежина:
Мене моя веде через ожинник,
Когось - провадить маками у житі,
Комусь - під ноги кулями встеля.
І скільки б не чекало нас проваль,
І як би не боліло від образи -
Долати перешкоди легше разом,
А впавши - підійматися щоразу,
Як навесні згоріла вщент трава.
І як би не знецінила війна
Людське життя і те, що звемо "щастя" -
Я досі прагну чути серце власне,
І навіть, як прийдеться знову впасти
Чи мріяти про весни лиш у снах.
І хто б нас не збивав на манівці,
І скільки б не простромлював нам груди -
Я вірю, не зчерствієм від облуди,
За рідне аж до смерти битись будем:
Я - гострим словом, хтось - мечем в руці...🔥

©  Валькірія Крісман

История cоздания стихотворения: