UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Подробнее можно узнать тут
Автор: АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2024-03-04 00:50:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Число 20. 4 березня - 75 років від дня народження Володимира Івасюка
4 березня - 75 років від дня народження Володимира Івасюка - геніального українського композитора, поета,
співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ.
1949, 4 березня у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків народився майбутній
геніальний український композитор, поет і виконавець пісень Володимир Івасюк.
Навічно молодий композитор, поет і співак. Володимир Івасюк – талант, що вилився в шедеври української
сучасної пісні, які вже багато років звучать і в Україні, і в усьому світі. Один із основоположників української
естрадної музики. Автор славнозвісної «Червоної рути», понад 100 пісень, 53 інструментальних творів і музики
до двох вистав. Музика – це був він сам…
11 фактів про Володимира Івасюка
1. Хлопчика назвали Володимиром – на честь батькових улюблених поетів Сосюри та Cамійленка.
2. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору,
куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за
клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків.
3. Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями
гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст Леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із
постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання
про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися
четвірки з історії СРСР та суспільствознавства.
4. Ця ж історія завадила йому стати студентом Чернівецького медичного інституту попри блискуче здані вступні
іспити. Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюк його чекали
звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення.
Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту.
5. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому
відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох
конкурсах в СРСР та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім
світовим шлягером.
6. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до
Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський.
7. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч
він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті.
8. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча
це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до
психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося
багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос
івасюкових пісень.
9. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали
згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і
співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні
збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи.
10. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли
на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними
була встелена дорога до Личаківського кладовища.
11. 4 лютого 2024 Музичний продюсер Нацвідбору Дмитро Шуров (Pianoбой) разом з усіма учасниками фіналу
виступили на одній сцені зі спільним номером-присвятою легендарному українському митцю Володимиру
Івасюку. (https://www.youtube.com/watch?v=MBy-m524WVU)
Джерела:
https://znayshov.com/News/Details/75richchia_vid_dnia_narodzhennia_volodymyra_ivasiuka
Зображення: https://univd.edu.ua/uk/news/19030
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=fWJEnULcMec
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 143
Рецензии
В Брюховецькому лісі, притаманний смуток
Моїх щирих бажань: "Івасюк відгукнись!"
«Ой, смереко!» - миттєве… судьбіна… здобуток…
Суперечить Лубянці – лелекою скрізь.
Приспів;
Голосніше… кобзарі,
Гімн… «Червону Руту!».
Познущались москалі –
«лицарі!»... ще й в Крутах.
«Яворину» – щем душі…
Те пророцтво крає...
Зоряний тремтить рушник
Понад рідним краєм.
Навертай «Водограй!» у обійстя планиди,
Де трембіти дозором закоханих ждуть.
Рідний край голубити, Різдвяне кропити
Потаємним… що в серці, невтримне, мов ртуть.
Приспів;
Це наш дім – Україна, теренами – хуга,
Ще не щезла поспіль, плін життя, жертовне.
Твої пісні знайдуть Володимере – друга,
Хто «живий» як Ілліч, той отримав баг(н)ет.
Приспів;
Весна переможе! 
У мене тілько одне зауваження: Володимир ніколм не закінчував у Чернівцях медичного університету! Бо у ті часи у Чернівцях був тільки один Університет, який зараз зветься Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. А Івасюк закінчив Чернівецький медичний інститут!
Володимир Івасюк прожив коротке життя, всього 30 років! У 1979 році його знайшли повішенним у лісі. Радянська влада видала його смерть за самогубство. Та народ цьому не повірив. І я теж!
У 1980 році я почав працювати ГАПом (головним архітектором проектів) в Українській філії Діпровузу, у Харкові. і приблизно у тому ж році, чи трохи пізніше, проїздом до Ужгорода, завітав у Львові до Личаківського цвинтаря, намагаючись знайти поховання Володимира Івасюка. Знайшов. Пам`ятника не було. А вся могила була у квітах. Квітів було стільки, що навіть поруч з могилою вся земля була вкрита свіжими квітами. На виході мені хтось розповів, що до Івасюка весь час, вже роки, йде молодь. І несуть квіти!..Йшов час... Я неодноразово, буваючи проїздом у Львові, кожен раз навідувався на Личаківький цвинтар. Пам`ятника на могилі Володимира роками так і не було. І тільки через сім чи вісім років після загибелі Володимира він з`явився. Володимир Івасюк стоїть на весь зріст, а за його спиною рояль! Тільки масштабом пам`ятник дещо більший за звичайний розмір людини...
Розповідаю про це для тих, хто ніколи не бував у Львові. Любов до Володимира Івасюка, його творчості, була у народі та назавжди залишилася! Вже немає тієї країни, яка його знищила. А любов жива! І пісні Володимира живуть і будуть жити у серцях українського народа!
Я не тільки заради Володимира Івасюка ходив на Личаківський цвинтар. Ходив ще й до тих, кому віддавав свою шану: Івану Франку, Соломії Крушельницькій, Анатолію Кос-Анатольскому, Ярославу Галану, Віктору Чекаліну.
Багата на таланти Україна, і вони завжди будуть з нами.
| Шаманы? Бог? Он им не верит и просто ищет оправдания своим грехам. Злодей и хам! |
| Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-29 18:03:41 |
| Согласен на все 100, ибо я тоже фаталист и знаю, что с судьбой не стоит спорить. |
| Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-29 17:57:23 |
| Ну, почему же - зла? Любовь она и есть любовь))) |
| Рецензия от: Алина Ким 2024-04-29 17:32:13 |
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |