Батл 1025 "О любви..."

Я любовью твоей избалована,
ты прости, что, как манну небесную,
принимаю её, безусловную,
и на всякие мелочи сетую.

Выпадали пути, да неторные,
не сбывалось, что было обещано,
беды прочили чёрные вороны,
всё равно, я - счастливая женщина!

Будь, как есть, и печалиться нечего!
Ты не вой, не кружи, вьюга белая!
Небесами, любимый, намечено
быть любимой твоей королевою...

У Пхукеті жара, все забито туристом,
В скронях давить від цього, немов від лещат,
Я, такий собі мачо, крутий, не без хисту,
Що шукає кохання місцевих дівчат.

Темний бар. Випиваю стакан кальвадосу,
Бачу посмішки, поруч гарячі тіла,
Хтивість вище стає аніж всі хмарочоси,
Мить - і серце пробила любові стріла.

Поцілунки смачні розпалили бажання,
Ми в готельному номері разом, удвох,
Щось по теліку гей голосить про кохання,
Бородатий такий, в сукні і без панчох.

Я побачивши це, від жаху поперхнувся,
Враз завмерла рука, що тримала гачок,
Ти ж в Тайланді чувак, може ти лоханувся?
Бо у «неї» також набубнявів стручок.