Батл 1729 "Блакитні моря"

Вже кружляють кленові зірки
в прохолоді осіннього спліну.
Пряний подих у жовтня, п'янкий.
Вітер вдалеч несе павутину.

Не почуєш в гаю солов'я,
журавлі відлітають за хмари:
їх чекають блакитні моря,
теплих тропіків райдужні чари.

Під сталевим крилом літака
промайне полоса і розтане.
Кличе нас у політ неблизька,
дивовижна дорога, незнана.

Бачу погляд пронизливий твій,
як Амура крилатого постріл...
В океані нездійснених мрій
відшукаємо крихітний острів.

Міріади небачених риб
в лабіринтах і заростях рифів.
Ми пірнемо у захваті вглиб,
в таємничість та сутінки міфів.

Там, в лагуні прозора вода -
світ яскравий в коралах Едема,
а твоя граціозна хода
моє серце збентежить окремо.

Нас зігріє піщана коса,
вкриє тінню кокосова пальма:
та присниться, я знаю, роса,
біля рідної хати, на мальвах...

Хрустальный шар небес -
Осенней сказки диво.
Взгляни ,не поленись
Тут сказачно красиво!

Там предков наших путь
И будущего чтиво .
Величие времен
Над головой застыло.

Гляжу на неба высь
И смутно понимаю -
Я что то тут ищу
И многое теряю.