Батл 1935 "Буде все, як завжди"

Повертається все до життя
у земній круговерті.
Небо в зернах зірок
вабить сяйвом безмежність душі.
Я назавжди піду світ за очі
у джинсах потертих,
та залишу на згадку свій зошит
ліричних віршів.
Буде все, як завжди,
і хурделиці в срібних лелітках,
приховають замети сліди
перехожих під сніг.
Невгамовна журба буде краяти
серце лебідки:
заблукає самотня в пітьмі
перехрестя доріг.
Будуть знову дзвеніти весняні
струмки на відлигу.
Кольорова веселка до неба
розкине місток,
і розтане остання під сонячним
променем крига,
зробе паросток свій на лозі
виноградній виток.
Будуть грони його наливатись
нуртуючим соком.
Липень вишиє барвами літа
прозору канву.
Стигле яблуко серпня солодке,
з карміновим боком,
упаде ароматом п'янким
у духмяну траву.
Буде все, як завжди,
журавлі, сиві хмари і просинь,
в їх тужливому крику заплачу,
немов на біду.
Скине листя пожухле на стежку
бурштинова осінь,
тільки я вже до тебе ніколи
по ній не прийду...

Звенит и ранит душу тишина,
Брожу по комнате, сжав телефон,
Вчера была счастливою весна,
Сегодня сердце рвёт чуть слышный стон.
Ты там, где беспрестанный гул войны,
Где сеет смерть с тупым упорством "Град,"
Резвится нечисть в храме сатаны,
А в сердце целится коварный "брат".

Но я не буду думать о плохом
И верю, повернётся ключ в замке,
Мне улыбаясь, ты войдёшь в наш дом,
Держа охапку чудных роз в руке.
........................................
На телефон молюсь и жду звонка.
Ах, вот! Живой... Три слова и ...Пока.