Батл 2166 "Море"

Між темних вод імлистих океанів
Шляхами зір і місяця вогню,
Заплутаний в мереживі туманів,
Стрясає хвилі човен мов ріллю.

Шукаючи дива між ураганів,
Кружляє, забуває метушню
Земної безкінечності романів,
Написану зірками маячню.

Знайти дорогу встелену лугами.
Там рифи сяють наче акварель.
Так ідеально склали оригамі -

Боги чарівних, неземних осель,
Цю цитадель захоплену вітрами...
...Тримає курс, пливучи корабель.

Ultima Thule (з лат. — «дуже далека Фула», «крайня Туле») — «дуже далеко», «край світу» чи «крайня
межа», «ціль устремлінь».

Де подівся небокрай? —
Небо вилилося в море.
Ми пірнули в синій рай,
в ці хвилюючі простори.

Бачиш: небо у воді
фарби сині розчинило,
й пасма світла золоті
сонце в хвилі потопило.

Розрізає цю блакить
білий клин вітрил щасливих.
Човник наш вперед летить,
поспішає він щосили.

Хоче вклинитись у край,
де зливаються стихії.
Небо? Море? Обирай...
Летимо у сині мрії!